Освітня програма

Освітня програма

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

 

Розділ 1

Призначення школи та засіб його реалізації

 

Ніжинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів є навчальним закладом, який перебуває у комунальній власності і діє на підставі Статуту, розробленого на основі Положення про загальноосвітній навчальний заклад, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2012 р. № 778.

     Згідно чинного законодавства школа формує багатомірний освітній простір для дітей та підлітків віком від 6 до 17 років, здійснює освітній процес відповідно до рівнів загальноосвітніх програм трьох ступенів освіти, визначених Типовим положенням про загальноосвітній навчальний заклад:

I ступінь - початкова загальна освіта;

II ступінь - основна загальна освіта;

III ступінь - середня (повна) загальна освіта (профільна)

і надає можливість здобувати освіту за денною, індивідуальною, інклюзивною та екстернатною формами навчання.

Мова викладання українська.

                  Головна мета навчального закладу – забезпечення рівного доступу до якісної освіти.

         Головні завдання Ніжинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів зазначені у статуті закладу:

-         забезпечення реалізації права громадян на здобуття загальної середньої освіти відповідно до Державних стандартів освіти;

-         виховання громадянина України, який поважає Конституцію, державні символи України, права і свободи людини, має почуття власної гідності, відповідальності перед законом за свої дії та готовий свідомо виконувати обов’язки;

-         реалізація прав учнів на вільне формування політичних і світоглядних переконань;

-         виховання шанобливого ставлення до родини, поваги до народних традицій, звичаїв, державної та рідної мови, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;

-         формування та розвиток соціально зрілої творчої особистості з усвідомленою громадянською позицією, почуттям національної самосвідомості; особистості, підготовленої до професійного самовизначення;

-         розвиток здібностей і обдарувань учнів, їх наукового світогляду.

Зарахування учнів до всіх класів здійснюється без проведення конкурсу і, як правило, відповідно до території обслуговування.

Гранична наповнюваність класів встановлюється відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту" не більше 30 учнів.

Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до чинних нормативів (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 р. № 128, зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 06.03.2002 за № 229/6517) при кількості учнів більше 27 і зазначений для кожного ступеня окремо.

Основним засобом реалізації призначення загальноосвітнього навчального закладу є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. Додатковими засобами є:

  • уведення в навчальний план  курсів за вибором і факультативних курсів, що сприяють допрофільній підготовці, загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд;
  • надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо) у мережі гуртків, спортивних секцій та учнівських об’єднань;
  • надання учням можливості вибору профілю навчання, темпу засвоєння навчального матеріалу;
  • надання додаткових освітніх послуг, у тому числі платних, передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.2010 р. № 796  зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2015 № 305 «Про затвердження переліку платних послуг, які можуть надаватися навчальними закладами, іншими установами та закладами системи освіти, що належать до державної та комунальної форми власності», зокрема відкриття груп продовженого дня на платній основі.

 

Освітня програма визначає:

- загальний обсяг навчального навантаження, тривалість і взаємозв’язки окремих предметів, курсів за вибором, а також логічної послідовності їх вивчення, які подані в рамках навчальних планів (додаток 3);

- очікувані результати навчання учнів подані в рамках навчальних програм, які мають гриф «Затверджено Міністерством освіти і науки України» і розміщені на офіційному веб-сайті МОН (додаток 1);

- форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією освітньою програмою.

 

Освітні програми, реалізовані в загальноосвітньому навчальному закладі (додаток 1, таблиці 1-5, 8-11, 14-16), у залежності від специфіки обраного змісту освіти спрямовані на:

  • формування в учнів сучасної наукової картини світу;
  • виховання працьовитості, любові до природи;
  • розвиток в учнів національної самосвідомості;
  • формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства;
  • інтеграцію особистості в систему світової та національної культури;
  • рішення задач формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві;
  • виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави;
  • створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм;
  • формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо
  • надання рівного доступу до освіти дітям з особливими потребами.

Ніжинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів є закладом, який має глибоке столітнє історичне коріння, розвиває національну культуру та мову, спираючись на традиції, родинні цінності поліетнічного і полікультурного середовища селища. Ми прагнемо зробити наших випускників конкурентоспроможними на національному і світовому ринках праці, а для цього озброюємо їх знанням сучасних інформаційних технологій, іноземних мов, фінансовою грамотністю. Створюючи новий стиль сучасної школи, ми прагнемо зберегти власне непересічне обличчя, все те найкраще, що із вдячністю і любов’ю згадують наші випускники у різних куточках світу.

 

Розділ 2

Опис "моделі" випускника школи

Головні компетенції, якими озброює учнів наша школа – це вміння самостійно знаходити і критично опрацьовувати потрібну інформацію, здобувати освіту упродовж всього життя.  У результаті реалізації обраних школою освітніх програм та усієї діяльності школи ми бачимо випускника як освічену, комунікабельну особистість, що може самореалізуватися в житті і творити це життя. Це людина з чіткою громадянською позицією, українець і водночас громадянин світу. Перевагами освіти у нашій школі є вивчення кількох мов: державної української, англійської і на вибір німецької або російської з 5 класу, а також високий рівень викладання фізичної культури, що прищеплює навички здорового способу життя, розвиває навички роботи в команді та лідерські якості. Крім того, наш випускник – це людина високої загальної культури, тому що ми географічно близькі до столиці України міста Києва і використовуємо в освітньому процесі весь його соціально-культурний потенціал, а музеї, театри та історичні пам’ятки є освітнім середовищем, яке надає кожному додаткові можливості для творчого зростання.

Наш випускник, який має бажання і амбіції до науково-дослідної діяльності, здобув досвід досліджень, аргументації та публічних виступів у шкільному осередку НТУ МАН України під керівництвом досвідчених педагогів та залучених до співпраці науковців. Крім того, беручи участь у різноманітних предметних конкурсах і олімпіадах, випускник мав можливість професійно зорієнтуватися і обрати для себе предмети для складання ЗНО і отримав фаховий супровід у підготовці до тестування.

Наш випускник навчався з радістю і задоволенням, поважає і цінує освіту, опанував обов’язковий мінімум загальноосвітніх навчальних програм та навчився самостійно поповнювати знання у сферах, які цікавлять його особисто, і відкривають перед ним нові горизонти пізнання та життєву дорогу професійного зростання.

 

Розділ 3

Цілі та задачі освітнього процесу школи

На 2019\2020 навчальний рік перед школою поставлені такі цілі освітнього процесу:

  • забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;
  • гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;
  • створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;
  • формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;
  • забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів.

 

Розділ 4

Навчальний план та його обґрунтування

Робочий навчальний план (додаток 3) дає цілісне уявлення про зміст і структуру кожного рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів та передбачає реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети.

Навчальний план містить інваріантну складову, сформовану на державному рівні, обов'язкову для всіх закладів загальної середньої освіти незалежно від їх підпорядкування і форм власності, та варіативну, яка враховує особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів, особливості регіону, рівень навчально-методичного та кадрового забезпечення та в якій передбачено додаткові години на вивчення курсів за вибором.

Варіативність змісту освіти реалізується також через запровадження в навчальних програмах резервного часу, що створює простір для задоволення освітніх потреб учнів, вирівнювання їх досягнень, розвитку наскрізних умінь тощо.

Для кожного з трьох ступенів окремо обґрунтовано зміст навчального плану школи як механізм реалізації змісту освіти та одного з основних засобів формування "моделі" випускника кожного ступеня навчання. При формуванні варіативної складової навчального плану педагогічний колектив школи намагався  максимально врахувати освітні потреби учнів і батьків.

Навчальний план зорієнтований на роботу школи за 5-денним навчальними тижнем. Заняття проводяться  в одну зміну.

 

Розділ 5

Особливості організації освітнього процесу та застосовування в ньому педагогічних технологій

Особливості організації навчальної та позанавчальної діяльності, що забезпечують інтеграцію загальноосвітніх (основних і додаткових) програм, додаткових освітніх послуг і виховних заходів у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти –  "модель" випускника – описані далі для кожного ступеня освіти окремо.

Обґрунтування існуючої організації освітнього процесу на кожному рівні навчання відбиває цільовий аспект, співвідношення та особливості організації навчальної і позанавчальної діяльності; необхідність використання тих чи інших освітніх технологій.

 

Розділ 6

Показники (вимірники) реалізації освітньої програми

На рівні школи розроблена система показників, що дозволяє судити про те, наскільки ефективно реалізується освітня програма, тобто наскільки реальний "продукт" діяльності школи відповідає ідеальній "моделі" випускника.

Об’єктами контролю є навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності і якість проведення навчальних занять та моніторинг досягнення учнями результатів навчання (компетентностей), який проводиться згідно вимог навчальних програм та обліковується у класному журналі.

За організацію системи внутрішнього забезпечення якості освіти відповідає заступник директора з навчально-виховної роботи Яременко О.М., яка здійснює:

організацію методичного супроводу та оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок учнів, розробку рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізацію соціально-психологічного середовища закладу освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників через участь у вебінарах, семінарах, тренінгах та післядипломну курсову підготовку.

Для кожного ступеня  освіти окремо описані інструменти системи контролю забезпечення якості. Процедури та періодичність контролю відповідають вимогам методичних рекомендацій з викладання окремих предметів.

 

 

 

 

 

 

Розділ 7

Програмно-методичне забезпечення освітньої програми

Для досягнення прогнозованого результату роботи школа на кожному ступені навчання використовує відповідне програмно-методичне забезпечення, рекомендоване Міністерством освіти і науки України (додаток 1). Освітній заклад відібрав для реалізації змісту освіти та забезпечення його якості також низку програм курсів за вибором та факультативів, які мають відповідні грифи не пізніше 2015 року. Повний опис програмно-методичного забезпечення є в додатках освітніх програм для кожного ступеня.

 

Розділ 8

Структура навчального року

Відповідно до ст.16 Закону України «Про загальну середню освіту» 2019/2020 навчальний рік розпочнеться 1 вересня святом «День знань» і закінчиться згідно зі статтею 34 Закону України «Про загальну середню освіту» проведенням державної підсумкової атестації для учнів 4-х класів, 9-х класів та 11-го класу, форму і терміни якої Міністерством освіти і науки України буде затверджено додатково, та врученням учням 9-х, 11-го класу документів про освіту.

Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:

І семестр – з 2 вересня до 27 грудня,

ІІ семестр – з 13січня по 27 травня.

Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули:

         осінні з 28 жовтня по 3 листопада,

         зимові з 27грудня по 12 січня,

весняні з 23 по 29 березня.

         Навчальні екскурсії для учнів 1-4 класів та навчальна практика для учнів 5-8,10 класів у 2018/2019 навчальному році організовуються відповідно до інструктивно-методичного листа Міністерства освіти і науки України від 06.02.2008 № 1/9-61 «Методичні рекомендації щодо організації навчально-виховного процесу під час проведення навчальних екскурсій та навчальної практики учнів загальноосвітніх навчальних закладів» та згідно рішення педради від 30.05.2018 р., протокол № 8, проводяться протягом навчального року.

         У структурі навчального року можливі зміни.

 

Розділ 9

         Виховна та позаурочна діяльність

 

Основною метою у вихованні учнів у 2019-2020 навчальному році буде формування громадянина, патріота, інтелектуально розвиненої, духовно і морально зрілої особистістості, готової протистояти асоціальним впливам, вправлятися з особистими проблемами, творити себе і оточуючий світ.

У роботі з учнями педагогічні працівники керуватимуться Основними орієнтирами виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України, Національною стратегією розвитку освіти в Україні на період до 2021 року (Указом Президента України від 25 червня 2013 року №344/2013) та виданими у відповідності з Указом методичними рекомендаціями з питань організації виховної роботи у навчальних закладах та здійснюватимуть виховну діяльність, як у попередні роки, у відповідності до наступних ключових напрямів:

  • ціннісне ставлення до себе;
  • ціннісне ставлення до сім'ї, родини, людей;
  • ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави;
  • ціннісне ставлення до праці;
  • ціннісне ставлення до природи;
  • ціннісне ставлення до культури і мистецтва.

Серед основних завдань — національно-патріотичне  виховання на засадах загальнолюдських, полікультурних, громадянських цінностей, забезпечення фізичного, морально-духовного, культурного розвитку дитини, формування соціально зрілої творчої особистості, громадянина України і світу, підготовка учнів до свідомого вибору сфери життєдіяльності та підвищення відповідальності сім'ї за освіту і виховання дітей.

Протягом  2019-2020 навчального року планується підвищити рівень превентивної роботи. Превентивне виховання забезпечується на законодавчому рівні Законом України від 26.04.2001 № 2402-ІІІ "Про охорону дитинства", Законом України від 21.06.2001 № 2558-ІІІ "Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю". Пріоритетними формами і методами в роботі педагогічних працівників із означеної проблеми залишаються:

-         національно-патріотичне виховання;

-         впровадження просвітницької діяльності, спрямованої на формування негативного ставлення до протиправних діянь,

-         проведення тижнів правових знань;

-         використання інтерактивних педагогічних технологій, зокрема ділові та рольові ігри, моделювання життєвих ситуацій, суспільних процесів та процедур, дискусії, робота в малих групах на уроках правознавства та в позакласній діяльності;

-         впровадження шкільного самоврядування в начально-виховний процес;

-         ужиття заходів, спрямованих на підвищення моральності в суспільстві, правової культури громадян, утвердження здорового способу життя;

-         запобігання проявам екстремізму, расової та релігійної нетерпимості;

-         впровадження нових педагогічних комунікацій між усіма учасниками навчально-виховного процесу;

-         перетворення навчальних закладів на зразок демократичного правового простору та позитивного мікроклімату тощо.

 

 

 

 

 

І. Загальні положення освітньої програми

 

  Освітня програма передбачає:

-          формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;

-          виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;

-          утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини, розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей.

 

Ключові компетентності 

  1. Спілкування державною  мовою. Це вміння усно і письмово висловлювати й тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання, письмо, застосування мультимедійних засобів). Здатність реагувати мовними засобами на повний спектр соціальних і культурних явищ – у навчанні, на роботі, вдома, у вільний час. Усвідомлення ролі ефективного спілкування.
  2. Спілкування іноземними мовами. Уміння належно розуміти висловлене іноземною мовою, усно і письмово висловлювати і тлумачити поняття, думки, почуття, факти та погляди (через слухання, говоріння, читання і письмо) у широкому діапазоні соціальних і культурних контекстів. Уміння посередницької діяльності та міжкультурного спілкування.
  3. Математична грамотність. Уміння застосовувати математичні (числові та геометричні) методи для вирішення прикладних завдань у різних сферах діяльності. Здатність до розуміння і використання простих математичних моделей. Уміння будувати такі моделі для вирішення проблем.
  4. Компетентності в природничих науках і технологіях. Наукове розуміння природи і сучасних технологій, а також здатність застосовувати його в практичній діяльності. Уміння застосовувати науковий метод, спостерігати, аналізувати, формулювати гіпотези, збирати дані, проводити експерименти, аналізувати результати.
  5. Інформаційно-цифрова компетентність передбачає впевнене, а водночас критичне застосування інформаційно-комунікаційних технологій (ІКТ) для створення, пошуку, обробки, обміну інформацією на роботі, в публічному просторі та приватному спілкуванні. Інформаційна й медіа-грамотність, основи програмування, алгоритмічне мислення, роботи з базами даних, навички безпеки в Інтернеті та кібербезпеці. Розуміння етики роботи з інформацією (авторське право, інтелектуальна власність тощо).
  6. Уміння навчатися впродовж життя. Здатність до пошуку та засвоєння нових знань, набуття нових вмінь і навичок, організації навчального процесу (власного і колективного), зокрема через ефективне керування ресурсами та інформаційними потоками, вміння визначати навчальні цілі та способи їх досягнення, вибудовувати свою навчальну траєкторію, оцінювати власні результати навчання, навчатися впродовж життя.
  7. Соціальні і громадянські компетентності. Усі форми поведінки, які потрібні для ефективної та конструктивної участі у громадському житті, на роботі. Уміння працювати з іншими на результат, попереджати і розв’язувати конфлікти, досягати компромісів.
  8. Підприємливість. Уміння генерувати нові ідеї й ініціативи та втілювати їх у життя з метою підвищення як власного соціального статусу та добробуту, так і розвитку суспільства і держави. Здатність до підприємницького ризику.
  9. Загальнокультурна грамотність. Здатність розуміти твори мистецтва, формувати власні мистецькі смаки, самостійно виражати ідеї, досвід та почуття за допомогою мистецтва. Ця компетентність передбачає глибоке розуміння власної національної ідентичності як підґрунтя відкритого ставлення та поваги до розмаїття культурного вираження інших.
  10. Екологічна грамотність і здорове життя. Уміння розумно та раціонально користуватися природними ресурсами в рамках сталого розвитку, усвідомлення ролі навколишнього середовища для життя і здоров’я людини, здатність і бажання дотримуватися здорового способу життя.

 

Наскрізні лінії

Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, навчальних предметів та предметних циклів; вони враховуватимуться при формуванні шкільного середовища.

Наскрізні лінії є соціально значимими надпредметними темами, які допомагають формуванню в учнів уявлень про суспільство в цілому, розвивають здатність застосовувати отримані знання у різних ситуаціях.

Мета наскрізних ліній – «сфокусувати» увагу й зусилля вчителів-предметників, класних керівників, зрештою, усього педагогічного колективу на досягненні життєво важливої для учня й суспільства мети, увиразнити ключові компетентності.

 

  1. Для наскрізної лінії «Екологічна безпека та сталий розвиток» – це формування в учнів соціальної активності, відповідальності й екологічної свідомості, у результаті яких вони дбайливо й відповідально ставитимуться до довкілля, усвідомлюючи важливіcть сталого розвитку для збереження довкілля й розвитку суспільства.
  2. Метою вивчення наскрізної лінії «Громадянська відповідальність» є формування відповідального члена громади й суспільства, який розуміє принципи й механізми його функціонування, а також важливість національної ініціативи. Ця наскрізна лінія освоюється через колективну діяльність – дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо, яка розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок.
  3. Завданням наскрізної лінії «Здоров'я і безпека» є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище.
  4. Вивчення наскрізної лінії «Підприємливість і фінансова грамотність» забезпечить краще розуміння молодим поколінням українців практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо); сприятиме розвиткові лідерських ініціатив, здатності успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі.

 Розділ 9

         Виховна та позаурочна діяльність

 

Основною метою у вихованні учнів у 2019-2020 навчальному році буде формування громадянина, патріота, інтелектуально розвиненої, духовно і морально зрілої особистістості, готової протистояти асоціальним впливам, вправлятися з особистими проблемами, творити себе і оточуючий світ.

У роботі з учнями педагогічні працівники керуватимуться Основними орієнтирами виховання учнів 1-11 класів загальноосвітніх навчальних закладів України, Національною стратегією розвитку освіти в Україні на період до 2021 року (Указом Президента України від 25 червня 2013 року №344/2013) та виданими у відповідності з Указом методичними рекомендаціями з питань організації виховної роботи у навчальних закладах та здійснюватимуть виховну діяльність, як у попередні роки, у відповідності до наступних ключових напрямів:

  • ціннісне ставлення до себе;
  • ціннісне ставлення до сім'ї, родини, людей;
  • ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави;
  • ціннісне ставлення до праці;
  • ціннісне ставлення до природи;
  • ціннісне ставлення до культури і мистецтва.

Серед основних завдань — національно-патріотичне  виховання на засадах загальнолюдських, полікультурних, громадянських цінностей, забезпечення фізичного, морально-духовного, культурного розвитку дитини, формування соціально зрілої творчої особистості, громадянина України і світу, підготовка учнів до свідомого вибору сфери життєдіяльності та підвищення відповідальності сім'ї за освіту і виховання дітей.

Протягом  2019-2020 навчального року планується підвищити рівень превентивної роботи. Превентивне виховання забезпечується на законодавчому рівні Законом України від 26.04.2001 № 2402-ІІІ "Про охорону дитинства", Законом України від 21.06.2001 № 2558-ІІІ "Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю". Пріоритетними формами і методами в роботі педагогічних працівників із означеної проблеми залишаються:

-         національно-патріотичне виховання;

-         впровадження просвітницької діяльності, спрямованої на формування негативного ставлення до протиправних діянь,

-         проведення тижнів правових знань;

-         використання інтерактивних педагогічних технологій, зокрема ділові та рольові ігри, моделювання життєвих ситуацій, суспільних процесів та процедур, дискусії, робота в малих групах на уроках правознавства та в позакласній діяльності;

-         впровадження шкільного самоврядування в начально-виховний процес;

-         ужиття заходів, спрямованих на підвищення моральності в суспільстві, правової культури громадян, утвердження здорового способу життя;

-         запобігання проявам екстремізму, расової та релігійної нетерпимості;

-         впровадження нових педагогічних комунікацій між усіма учасниками навчально-виховного процесу;

-         перетворення навчальних закладів на зразок демократичного правового простору та позитивного мікроклімату тощо.

 

У позаурочний час у приміщенні школи проходять заняття, які впроводять викладачі Ніжинського будинку дітей та юнацтва. Учні школи також мають можливість відвідувати  гуртки та спортивні секції.